Автори заслуговують на високу оцінку за таку ґрунтовну й надзвичайно актуальну публікацію.1 У праці Джаведа та співавторів1 порушене й проаналізоване питання ролі різних чинників у досягненні первинної стабільності (рис.). У їхній статті «Роль первинної стабільності в успішній остеоінтеграції дентальних імплантатів: чинники впливу та оцінювання» чітко описані передумови досягнення належної первинної стабільності, щільність і якість кісткової тканини, конструкцію імплантатів, методи оцінювання первинної стабільності, а також вплив мікрорухів на первинну стабільність.1
Пацієнт із частковою або повною адентією уособлює поєднання трьох надзвичайно поширених, складних і високовартісних станів: дефіциту кісткової тканини, незадовільної якості кісткової тканини та значної вартості процедури встановлення дентальних імплантатів і кісткової аугментації.2–8
Отже, чинники, що впливають на первинну і вторинну стабільність дентальних імплантатів, були належним чином систематизовані Джаведом та співавторами:1
1. Чинники, що впливають на первинну стабільність:
- обсяг кісткової тканини;
- якість кісткової тканини;
- хірургічна техніка;
- конструкція імплантата.
2. Чинники, що впливають на вторинну стабільність:
- первинна стабільність;
- ремоделювання кісткової тканини;
- характеристики поверхні імплантата.
Класифікації щільності кісткової тканини (за Лінковим і Черчевим, 1970; Лекхольмом і Зарбом, 1985; Мішем, 19951) охарактеризовані настільки чітко, що це полегшує хірургам планування й прогнозування процедур із застосуванням конусно-променевої комп’ютерної томографії та визначення показників щільності в одиницях Гаунсфілда.3 Детально описуючи «м’яку кісткову тканину», Джавед та співавтори застерігають щодо ризиків досягнення первинної стабільності за умов низької щільності кісткової тканини щелеп.1 Однак, як зазначають інші автори,4 недостатня первинна стабільність не є статистично значущим чинником втрати дентальних імплантатів. Кобо-Васкес та співавтори дійшли таких висновків після аналізу 2400 імплантатів, серед яких дев’яносто два були встановлені без первинної стабільності.4
Підсумовуючи, автори виконали ґрунтовний огляд актуальної протягом останніх років теми та проаналізували 68 рецензованих літературних джерел.1 Завдяки цьому стаття1 стала важливим джерелом відомостей для колег, які прагнуть ознайомитися зі стислим оглядом складних клінічних ситуацій в імплантаційній хірургії, особливо в бічних відділах верхньої щелепи.
Клінічний випадок автора (Нагорняк І.В.) (A, B) демонструє приклад первинної стабільності імплантата на верхній щелепі (у ділянці зуба 1.4). Зображення B: значний дефект щічної стінки (зірочка) та піднебінний кістковий проміжок (коло) були усунені шляхом кісткової пластики з використанням титанової сітки зі спрямованою кістковою регенерацією.
Про автора
Іван В. Нагорняк — доктор стоматологічної хірургії, доктор філософії, приватна стоматологічна практика, м. Київ, Україна.
Література
- Джавед Ф., Ахмед Х.Б., Креспі Р., Романос Г.Е. Роль первинної стабільності в успішній остеоінтеграції дентальних імплантатів: чинники впливу та оцінювання. Журнал «Інтервенційна медицина та прикладна наука», 2013;5:162–7. https://doi.org/10.1556/IMAS.5.2013.4.3
- Ле Б.Т., Борзабаді-Фарахані А. Одночасне встановлення імплантату та кісткова пластика із застосуванням мінералізованого алотрансплантата у вигляді частинок у ділянках із дефектами щічної стінки: трирічне спостереження та огляд літератури. Журнал краніо-щелепно-лицевої хірургії. 2014;42:552–9. https://doi.org/10.1016/j.jcms.2013.07.026
- Маркезан М., Осоріо А., Сант’Анна Е., Соуза М.М., Майя Л. Чи впливає мінеральна щільність кісткової тканини на первинну стабільність дентальних імплантатів? Систематичний огляд. Клінічні дослідження імплантатів ротової порожнини. 2012;23:767–74. https://doi.org/10.1111/j.1600-0501.2011.02228.x
- Кобо-Васкес К., Рейнінгер Д., Молінеро-Мурельє П., Гонсалес-Серрано Х., Гісадо-Мойя Б., Лопес-Кілес Х. Вплив відсутності первинної стабільності на приживлюваність дентальних імплантатів. Журнал клінічної та експериментальної стоматології. 2018;10:e14–e19. https://doi.org/10.4317/jced.54441
- Гомес-Поло М., Ортега Р., Гомес-Поло К., Мартін К., Селемін А., Дель Ріо Х. Чи впливають довжина, діаметр або якість кісткової тканини на первинну та вторинну стабільність самонарізних дентальних імплантатів? Журнал щелепно-лицевої хірургії. 2016;74:1344–53. https://doi.org/10.1016/j.joms.2016.03.011
- Фалізі Г., Северіно М., Растеллі К., Бернарді С., Карузо С., Галлі М. Вплив методик хірургічної підготовки та макрогеометрії імплантата на первинну стабільність: дослідження in vitro. Стоматологія, патологія ротової порожнини та хірургія ротової порожнини. 2017;22:e201–e206.
- Тюркильмаз І., Аксой У., Макгламфі Е.А. Дві альтернативні хірургічні методики підвищення первинної стабільності імплантата в бічному відділі верхньої щелепи: клінічне дослідження, що включало визначення щільності кісткової тканини, моменту введення та аналіз резонансної частоти. Клінічна імплантологічна стоматологія та суміжні дослідження. 2008;10(4):231–7. https://doi.org/10.1111/j.1708-8208.2008.00084.x
- Танака К., Сайлер І., Івама Р., Ямаучі К., Ногамі С., Йода Н., Такахаші Т. Взаємозв’язок між товщиною кортикальної кісткової тканини та стабільністю імплантата під час хірургічного втручання, а також вторинною стабільністю після остеоінтеграції, визначеною методом аналізу резонансної частоти. Журнал пародонтології та імплантології. 2018;48:360–72. https://doi.org/10.5051/jpis.2018.48.6.360