Україна: організаційно-правові форми приватної практики в хірургії ротової порожнини та стоматології

Наталія М. Коба та Іван В. Нагорняк

Журнал з діагностики та лікування патології ротової порожнини і щелепно-лицевої патології (DTJournal). Розділ «Бізнес»: редакційна стаття. 2021;5(9):97–8

Іван Нагорняк — співавтор статті. Це офіційний український переклад статті, опублікованої англійською мовою в рецензованому науковому журналі DTJournal.
Рукопис отримано: 28 серпня 2021 · Прийнято до публікації: 14 вересня 2021 · Опубліковано онлайн: 30 вересня 2021.
Оригінал (англ.) та DOI: https://dx.doi.org/10.23999/j.dtomp.2021.9.1
Переклад (Бюро перекладів): AZURIT.
© 2021 OMF Publishing, LLC. Стаття відкритого доступу, ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International.
Завантажити PDF (укр.) Завантажити PDF (англ.)
До списку публікацій

Протягом останніх 30 років незалежності України приватний стоматологічний бізнес активно розвивається, що є дуже позитивною ознакою не лише для пацієнтів і фахівців у галузі стоматології, а й для економіки. Станом на 1 січня 2019 року в Україні було зареєстровано 4584 приватні стоматологічні заклади. Серед них 669 становили стоматологічні клініки, а 3915 – стоматологічні кабінети.1 Загалом станом на 1 січня 2019 року стоматологічну допомогу в Україні надавали 25 651 лікар-стоматолог шести спеціальностей.1 Виходячи з цих даних за 2019 рік, можна припустити, що кожен шостий лікар-стоматолог в Україні є власником приватної клініки/кабінету.1 Крім того, станом на 1 січня 2021 року кількість приватних стоматологічних практик вперше в історії країни зросла до 5084, тобто протягом 2019–2021 років приріст становив 8,72 відсотка.2

Чітке розуміння норм корпоративного права, що регулюють діяльність приватної практики, є важливою складовою започаткування власного бізнесу. Існують три поширені організаційно-правові форми, у яких власники клінік/кабінетів реєструють свою діяльність: фізична особа-підприємець (ФОП) (інші назви: приватний підприємець, одноосібний власник, фізична особа-підприємець),3 приватне підприємство (ПП)4 та товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ).5 Перша організаційно-правова форма передбачає здійснення діяльності фізичною особою, тоді як друга та третя є юридичними особами. Засновник стоматологічного бізнесу також повинен усвідомлювати, що, попри численні переваги фізичної особи-підприємця, вона не є юридичною особою, тому її діяльність не може бути розподілена на частки, що належать різним учасникам.6

Цікаво, що серед організаційно-правових форм приватної стоматологічної практики, запроваджених у 1990-х роках, можна також зустріти такий вид суб’єкта господарювання, як багатопрофільне мале приватне підприємство (БП МПП).3

Під час державної реєстрації основною вимогою є зазначення стоматологічної практики як головного виду діяльності незалежно від обраної засновником організаційно-правової форми.7 Клас за Класифікацією видів економічної діяльності 2010 року (КВЕД-2010) – 86.23.7 Перший клас, зазначений у заяві про державну реєстрацію відповідно до КВЕД, вважатиметься основним видом діяльності. Важливо знати, що законодавство України не обмежує кількість видів економічної діяльності, які можуть здійснюватися в межах однієї організаційно-правової форми.

Перед вибором однієї з організаційно-правових форм для майбутньої стоматологічної клініки/кабінету лікар-стоматолог має відповісти на такі запитання:

  1. Чи планує він/вона залучати інших лікарів-стоматологів/осіб як співзасновників, тобто бізнес-партнерів? Наприклад, кількість співзасновників стоматологічної практики, зареєстрованої у формі товариства з обмеженою відповідальністю, з 17 червня 2018 року не обмежується відповідно до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» № 2275-VIII.8 Натомість бізнес, створений у формі фізичної особи-підприємця, не може бути перереєстрований із залученням іншого інвестора/співзасновника або придбаний ним.
  2. Чи планує він/вона в майбутньому залучати додаткові кошти від можливих нових співзасновників/учасників?
  3. Яку систему оподаткування він/вона планує обрати?
  4. Скільки працівників, окрім майбутнього лікаря-стоматолога як власника практики, планується найняти?
  5. Ступінь майнової відповідальності. Чи погоджується лікар-стоматолог-засновник відповідати за власними зобов’язаннями своїм особистим майном?

Після отримання відповідей на ці запитання та консультації з юристом або іншою особою, яка має відповідний досвід, можна переходити до наступних етапів реалізації задуму.

Про автора

Іван В. Нагорняк — магістр природничих наук, доктор філософії, головний лікар, фізична особа-підприємець Нагорняк І. В., м. Київ, Україна.

Література

  1. Мазур І.П., Павленко О.В., Срипник І.Л. Українська наукова стоматологічна школа: історичні нариси. Кропивницький, Україна: Поліум; 2020.
  2. Державна установа «Центр медичної статистики Міністерства охорони здоров’я України» [документ в Інтернеті]; 25 серпня 2021 року [цитовано 25 серпня 2021 року]. Доступно за посиланням: medstat.gov.ua
  3. Фізична особа-підприємець Костейчук О.М. [документ в Інтернеті]; 26 серпня 2021 року [цитовано 27 серпня 2021 року]. Доступно за посиланням: youcontrol.com.ua
  4. Багатопрофільне мале приватне підприємство «УНІВЕРСАЛ-96» [документ в Інтернеті]; 26 серпня 2021 року [цитовано 27 серпня 2021 року]. Доступно за посиланням: youcontrol.com.ua
  5. Товариство з обмеженою відповідальністю «ММ» [документ в Інтернеті]; 26 серпня 2021 року [цитовано 27 серпня 2021 року]. Доступно за посиланням: youcontrol.com.ua
  6. Реєструємо бізнес: фізична особа-підприємець чи товариство з обмеженою відповідальністю [документ в Інтернеті]; 28 серпня 2021 року [цитовано 28 серпня 2021 року]. Доступно за посиланням: uteka.ua
  7. КВЕД-2010: клас 86.23 [документ в Інтернеті]; 28 серпня 2021 року [цитовано 28 серпня 2021 року]. Доступно за посиланням: kved.ukrstat.gov.ua
  8. Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» [документ в Інтернеті]; 28 серпня 2021 року [цитовано 28 серпня 2021 року]. Доступно за посиланням: zakon.rada.gov.ua
До списку публікацій